Ось кілька примочок, які народились за кілька лекції. Завдання, яке ми розбирали першим: "довести, що сезони - не жанри?" Власне, під час вступної лекції я доводила, що жанр - категорія значно ширша за літературні типи і мають чимало функції в позамистецькій сфері. Соціальна і комунікативна функція жанру сприяють швидшому порозумінню, а з іншого боку стирають нюанси. Жанр як тип поведінки, тип висловлювання, модель комунікації, спосіб категоризувати все, то чому ж ми не називаємо жанром сезони. Завдання є пасткою, адже половина студентів піддалися провокації і почали доводити, що сезони - жанри (по-своєму, абсурд), а інші пожертвували логікою і силою аргументації, сумлінно доводячи, що ні (по-своєму, абсурд).
Друге подібне завдання: визначити жанр. Ідея в мене виникла, коли я зависала на каналі Mezzo. Останнім часом мене поглинула опера, зокрема Macbeth (by Verdi at the Royal Opera House). До речі, Леді Макбет виконує Людмила Монастирська ("...наші люди усюди..."). У жанровому плані опера - це стихія, а сучасна опера це мегауніверсальне мистецтво з потужним арсеналом. Та попри розмаїтість засобів оперні постановки мають чітко артикульовану епічну інформацію, що посилається реципієнту. Це забезпечується сюжетністю. Крім того, переважно опера - це завершений твір, скріплений музичною партитурою. Словом, зазвичай, ми знаємо, що отримаємо "на виході" і, своєю чергою, здатні рефлексувати на основі отриманого.
Та в перервах між глобальними постановками на каналі показують "нарізки" з різних концертів. І ось я потрапляю на арію Дон Жуана (здається) у супроводі оркестру. Навряд знайду посилання, але там все типове: соліст на фоні музикантів, харизматичний красень "в образі", хоч і не в театральному костюмі, а в один момент на сцені з'являється ряжені співачки, чия функція вочевидь додати колориту. Так от я задумалась, що це було? Який жанр, який інформативний посил. Що реципієнт має винести з цього і
І знову своє внутрішнє питання я переадресувала студентам, чекаю на відповіді.
Приклади замінила - важливий сам принцип.
