Фрост. Переклад. Переклади

Мої студенти подарували чимало цікавого чтива. Все публікувати, напевне, було б занадто, але деякі з робіт я точно залишу для історії. Перше, що публікую - це завдання з компаративістики: проаналізувати переклади поезії Роберта Фроста "Stopping by Woods on a Snowy Everning". Люблю його у виконанні Сьюзан Серендон:

Ми знайшли кілька перекладів українською у мережі. Та в нашій групі вчиться одна інопланетна панна, котра вирішила, що завданням було зробити власний переклад, за що їй дякую. З нього і почнемо:

Томілович Аліни, МУФ-1

(чомусь без назви)

Чий є цей ліс – мені відомо

Його я бачив біля дому

Не знає він про нашу путь -

Віддався лісу сніговому.

Моїй конячці не збагнуть

Зупинки нашої всю суть

Їй так морозна і страшна

Царівни Ночі спрагла лють.

Трясе запряжкою сповна

Чи тут помилка? – дивина

Бо чути лише вітру свист

І листя шепіт – дивина.

Самотній, темний, тихий ліс

Та я обіцянку приніс –

Йти сотні миль, іти без сну.

Прощай, Морфею,  не засну.

А тепер власне аналіз. 

Віра Хом'як

Многая літа, психоаналіз!

Сьогодні 160 років з дня народження Зігмунда Фройда - нагадує гугул. 

А я й так кілька днів про нього думаю, бо насолоджуюсь читанням робіт індивідуалів. Ну як насолоджуюсь... більше страждаю і сумніваюсь. Страждаю від поверховості аналізу (вибачте, що публічно), сумніваюсь чи могло бути інакше з таким завданням (Оповідання "Ваня" у світлі психоаналізу). Буде мені уроком! На майбутнє, шановний викладач, чіткіше і дрібніше формулюйте завдання, давайте більшу теоретичну базу методу. 

презентація

Ми говорили про презентацію, і я навмання назвала Джобса, шукаючи еталон. Не пройшло і тижня, як всесвіт відповів мені. У статті, не дивлячись на назву, більше ніж 15 правил побудови успішної презентації. Складно застосувати цей матеріал у сфері філології, але цікаво, мені здається.

Єль

Насправді, це бомба. І навіть дещо несправедливо до самої себе - опублікувати відео-курс Literary Theory  Пола Фрая, професора Єльського університету. Але є слабка надія, що мої студенти не знають англ.м. або не здогадаються, що спочатку слід завантажити iTunes :)
Cама я цей курс ще не прослухала до кінця (судячи зі статистики, як і більшість користувачів). Але з перших ж хвилин: ось так я уявляю ідеального лектора. Тепер з нетерпінням чекаю, коли ж знайду привід з ним посперечатись...

відео-лекція

Фрагмент лекції: Introduction to Literary Theory Major Critics and Movments: introduction-to-literary-theory-major-critics-and-movements.html

Як то кажуть відчуйте різницю :)

чекаю тебе

У нову дорогу зі старим багажем... Не втрималась і знову згадала Марусю Няхай та її "Чекаю тебе". Не багаж - радше оберіг. Поезія, яка допомогла зрозуміти поезію. Першим крочком у науку десь на другому курсі була стаття  про жінку-автора. Готуючись, була розгублена, бо вихована на класичних красивостях  літератури зі шкільної програми, і раптом - ні рими, ні строфи, ні знаків - нічого зі звичного арсеналу маркерів "прекрасного".  Важливий урок - естетика безмежна, як і її форми.

Непоганий вийшов експеримент на занятті. Почувши вірш, студенти (чи тільки Аліна?) маркували його як "статус підлітка в "Контакті", за кілька хвилин дискусії про образ жінки-ліричної героїні (яка за цей час ще й зістарилась років на двадцять) текст перейшов у ранг поезій, а ще за кілька хвилин - наблизився до високої... 

pro...

Теорію літератури я вже викладала. Давно. Задоволена своїм викладанням не була. Ні, я, звичайно, була на висоті :) А от концепція курсу була, як на мене, недосконалою. І тепер є шанс все виправити.

Постійно згадую роман Сарамаго "Двійник": головний герой - вчитель історії, який на початку твору працює над написанням того, що в нас називається робочою програмою курсу. Причому він готує революційні зміни, бо переконаний, що класичне хронологічне викладання від витоків до сучасності неефективне, більш корисним і правдивим герой вбачає шлях від сучасності до минулого. 

Поки перевіряла свою пам'ять за допомогою Вікіпедії, з'ясувала, що є екранізація цього твору. Чудово! Є вже план на завтра :)

Але повертаюсь до теорії літератури. Тут така справа, що я теж, як і цей герой не вірю в доцільність хронологічної оповіді (сподіваюсь, без наслідків). 

Тож про методологію курсу. 

Те, що я спостерігаю у сучасних іноземних (звичайно, переважно англійських та американських) підручниках, - це розмова (важливо!) про актуальні на сьогодні або недалеке вчора методи дослідження худ.тексту.
Сама в шоці, як можна обійтися без історії літературознавства в Індії, початків теорії в Китаї тощо.
Та зізнаюсь, ці довгі прелюдії, характерні чи не для всіх курсів включно з БЖД, по-перше, зливаються в одну суцільну і невиразну історію походження ВСЬОГО, а по-друге, так віддаляють від суті, що інтерес до предмету просто випаровується при першій зустрічі. Та й у викладача (мене) втрачається тонус.
І ось що я вирішила... Головне - жива енергія думки. Спробуємо її не втратити, Спробуємо говорити, про те, що зараз цікаво. Не створювати мавзолей літературних теорії, а провести ревізію корисних, актуальних механізмів дослідження тексту.
"Отже" - , писав, Г.-Х. Андерсен, - почнемо! Коли ми дочитаємо цю книгу до кінця, то будемо знати більше ніж тепер... 

intro

Розробляла курс "Теорія літератури", зовсім не новий, і часто критично застарілий, судячи з тих програм, які вештаються мережею. Розробляла-розробляла і почала говорити з чайником (доволі вдячна аудиторія: зачувши оригінальний хід думки, прям закипає!). Багато з цих кухоних розмов не увійдуть до лекцій (і правильно, не варто в ресторані подавати напівфабрикати), але шкода викидати, свиней не маємо, то, думаю, хай-но тут полежить.