Мої студенти подарували чимало цікавого чтива. Все публікувати, напевне, було б занадто, але деякі з робіт я точно залишу для історії. Перше, що публікую - це завдання з компаративістики: проаналізувати переклади поезії Роберта Фроста "Stopping by Woods on a Snowy Everning". Люблю його у виконанні Сьюзан Серендон:
Ми знайшли кілька перекладів українською у мережі. Та в нашій групі вчиться одна інопланетна панна, котра вирішила, що завданням було зробити власний переклад, за що їй дякую. З нього і почнемо:
Томілович Аліни, МУФ-1
(чомусь без назви)
Чий є цей ліс – мені відомо
Його я бачив біля дому
Не знає він про нашу путь -
Віддався лісу сніговому.
Моїй конячці не збагнуть
Зупинки нашої всю суть
Їй так морозна і страшна
Царівни Ночі спрагла лють.
Трясе запряжкою сповна
Чи тут помилка? – дивина
Бо чути лише вітру свист
І листя шепіт – дивина.
Самотній, темний, тихий ліс
Та я обіцянку приніс –
Йти сотні миль, іти без сну.
Прощай, Морфею, не засну.
А тепер власне аналіз.
Віра Хом'як
