Михаил Леонидович Гаспаров. «Русский стих начала ХХ века в комментариях»
Основи віршування перекладачу дуже не завадять. По-перше, скрізь і всюди трапляються вірші. По-друге, Гаспаров прекрасно показує діалектику форми і змісту: наприклад, сама форма частушки виключає трагічний зміст.
Є й вітчизняні книжки такого роду («Українське віршування» Галини Сидоренко, «Ритмічні засоби українського вірша Володимира Ковалевського), але Гаспаров веселіший.
А то скажуть: «не мог он ямба от хорея, как мы ни бились, отличить».
***
Осінній дощ.
Шкода мені людей,
Які не вміють вірша написати.
Мацуо Басьо
вівторок, 25 квітня 2017 р.
Сьогодні я була щаслива. Якщо коротко: фестиваль postшкільної драми "Транквіліон"!
Продовжую попередню тему. Тепер переклад сонету Елізабет Бравнінґ. Свого часу познайомилась з її лірикою завдяки Лесі Українці. Безперечно, це - поетеса-міф, шарм і напруга її життя передаються текстам. А тексти такі красиві!!! Невипадково, перекладати її сонет зголосилася половина групи (двоє з чотирьох!!!).
Elizabeth
Barrett Browning
How
Do I Love Thee? (Sonnet 43)
How do I
love thee? Let me count the ways.
I love thee to the depth
and breadth and height
My soul can reach, when
feeling out of sight
For the ends of being and
ideal grace.
I love thee to the level of
every day’s
Most quiet need, by sun and
candle-light.
I love thee freely, as men
strive for right.
I love thee purely, as they
turn from praise.
I love thee with the
passion put to use
In my old griefs, and with
my childhood’s faith.
I love thee with a love I
seemed to lose
With my lost saints. I love
thee with the breath,
Smiles, tears, of all my
life; and, if God choose,
I shall but love thee
better after death.
Чи
велика любов до тебе? (Сонет 43)
Чи велика любов
до тебе? Я скажу лише кілька слів…
Почуття моє,
рідна, більше навіть за морську глибочінь
Воно більше й за
неба високість, за моєї душі широчінь
Ти буття мого
альфа й омега – все найкраще, що я узрів.
Ти моя
життєва потреба, без кохання я б не зумів
Ані сонцю вдень
радіти, ані бачити сновидінь.
За любов я боротись
готовий, і крізь безліч злетів-падінь
Гіркий досвід!
НЕ МОЖНА ПОВТОРЮВАТИ ЗАВДАННЯ ДЛЯ РІЗНИХ ГРУП!
НЕ МОЖНА ПОВТОРЮВАТИ ЛЕКЦІЙНІ ФІШКИ ПЕРЕД РІЗНИМИ ГРУПАМИ!
Ну жах як фальшиво виглядають такі повтори. Порівняння різних виконань арії Кармен на жанрології мало лишитися в тій аудиторії. Повторити завдання на 5 курсі - BAD IDEA!
Звісно, ніхто не постраждав і не помер. Але лишився поганий присмак. Шкода, я щойно почала їх розворушувати.
Були в мене провальні заняття в кар'єрі, але щоб студенти засинали - такого ніколи.
А на лекції по метадрамі! засинало аж двоє!!! Вони дуже старались триматись. І я теж дуже старалась. І цікаво в мене виходило - я б ніколи не заснула. Пояснюю все туманом. Реально погода пригнічувала. Плюс останнє заняття.
На наступний раз вирішила розважатись по повній. І замість теми "Пам'ять жанру" нову тему пояснювала за допомогою анімації ("Guess How Much I Love You" and "Kipper"), щоб розкрити питання відкритої/закритої структури.
А родзинкою зробила The End by The Doors (власне пам'ять жанру як вона є). Ніхто не заснув. Мені натякнули, що я чокнута. Ще й пів заняття звучала англійська - мейнстрім, йо!
На наступний раз студенти мають підготувати колоду карт, кожна з яких буде відповідати якомусь з жанрів. Три роди+міжродові утворення=масть.
Ще не придумала в що будемо "грати". Жду ідею!
Розпочала новий курс "Когнітивна жанрологія". Вперше так легко і гладко входжу, і правда, дуже хочеться, щоб і студентам було корисно.
Ось кілька примочок, які народились за кілька лекції. Завдання, яке ми розбирали першим: "довести, що сезони - не жанри?" Власне, під час вступної лекції я доводила, що жанр - категорія значно ширша за літературні типи і мають чимало функції в позамистецькій сфері. Соціальна і комунікативна функція жанру сприяють швидшому порозумінню, а з іншого боку стирають нюанси. Жанр як тип поведінки, тип висловлювання, модель комунікації, спосіб категоризувати все, то чому ж ми не називаємо жанром сезони. Завдання є пасткою, адже половина студентів піддалися провокації і почали доводити, що сезони - жанри (по-своєму, абсурд), а інші пожертвували логікою і силою аргументації, сумлінно доводячи, що ні (по-своєму, абсурд).
Друге подібне завдання: визначити жанр. Ідея в мене виникла, коли я зависала на каналі Mezzo. Останнім часом мене поглинула опера, зокрема Macbeth (by Verdi at the Royal Opera House). До речі, Леді Макбет виконує Людмила Монастирська ("...наші люди усюди..."). У жанровому плані опера - це стихія, а сучасна опера це мегауніверсальне мистецтво з потужним арсеналом. Та попри розмаїтість засобів оперні постановки мають чітко артикульовану епічну інформацію, що посилається реципієнту. Це забезпечується сюжетністю. Крім того, переважно опера - це завершений твір, скріплений музичною партитурою. Словом, зазвичай, ми знаємо, що отримаємо "на виході" і, своєю чергою, здатні рефлексувати на основі отриманого.
Та в перервах між глобальними постановками на каналі показують "нарізки" з різних концертів. І ось я потрапляю на арію Дон Жуана (здається) у супроводі оркестру. Навряд знайду посилання, але там все типове: соліст на фоні музикантів, харизматичний красень "в образі", хоч і не в театральному костюмі, а в один момент на сцені з'являється ряжені співачки, чия функція вочевидь додати колориту. Так от я задумалась, що це було? Який жанр, який інформативний посил. Що реципієнт має винести з цього і переказати дітям здатен буде відрефлексувати. Я не змогла нічого крім технічної сторони (ноти витягнув, оркестр перекричав).
І знову своє внутрішнє питання я переадресувала студентам, чекаю на відповіді.
Приклади замінила - важливий сам принцип.