Невипадково, перекладати її сонет зголосилася половина групи (двоє з чотирьох!!!).
Elizabeth
Barrett Browning
How
Do I Love Thee? (Sonnet 43)
How do I
love thee? Let me count the ways.
I love thee to the depth
and breadth and height
My soul can reach, when
feeling out of sight
For the ends of being and
ideal grace.
I love thee to the level of
every day’s
Most quiet need, by sun and
candle-light.
I love thee freely, as men
strive for right.
I love thee purely, as they
turn from praise.
I love thee with the
passion put to use
In my old griefs, and with
my childhood’s faith.
I love thee with a love I
seemed to lose
With my lost saints. I love
thee with the breath,
Smiles, tears, of all my
life; and, if God choose,
I shall but love thee
better after death.
Чи
велика любов до тебе? (Сонет 43)
Чи велика любов
до тебе? Я скажу лише кілька слів…
Почуття моє,
рідна, більше навіть за морську глибочінь
Воно більше й за
неба високість, за моєї душі широчінь
Ти буття мого
альфа й омега – все найкраще, що я узрів.
Ти моя
життєва потреба, без кохання я б не зумів
Ані сонцю вдень
радіти, ані бачити сновидінь.
За любов я боротись
готовий, і крізь безліч злетів-падінь
Вірю, що її
збережемо як найбільший з усіх дарів.
Поміж
нами жагуча пристрасть, безкінечні
розмови відверті,
І дитяча свята
наївність, яку нам вдалось зберегти.
Тебе втратити –
значить вмерти, потонути в гріхів
круговерті
В тобі подих мій,
сльози, усмішки, будьмо разом навік я і
ти…
І якщо
на те Божа воля, я кохатиму ще й після
смерті
Нас ніщо не зуміє
здолати, бо сильніш почуття не знайти!
Людмила Пасічник
Як я кохаю тебе? Дозволь про це я розкажу.
Любов моя не знає меж, висот і глибини.
Незримі почуття в своєму серці збережу,
Злечу до витоків буття, довершеності сторони.
Тебе кохаю кожну мить так ніжно, безкорисно,
Як промінь сонця пестить крапельки дощу.
Ніщо любові непідвладне, і прекрасно,
Що мить щиріщу почуттів не упущу.
Печаль пізнавши, радість із журбою,
З дитинства мрії і надії, віру в казку,
Люблю тебе я відчайдушною любов’ю
Загублена душа не знатиме поразки.
І сміх, і сльози, все моє життя! Нехай не важко
Кохати після смерті сильнішою іще жагою.
Олена Суржинська
Немає коментарів:
Дописати коментар